15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Щорічно у третю неділю травня українці вшановують пам’ять жертв політичних репресій. У 2022 році День пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму вшановують 15 травня.
Їх згадують у третю неділю травня на державному рівні починаючи з 2007 року. Жертв досі неможливо підрахувати точно, наразі відомо лише, що за період “Великого терору” в УРСР у 1937–1938 роках було засуджено 198 918 українців, з яких близько двох третин – розстріляли. Жертв набагато більше, але місця поховань були режимними об’єктами тодішнього КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, а доступ до відповідних архівів був заборонений. Більшість архівів знаходиться наразі на території Росії і місцева влада не поспішає їх розсекречувати, пише apostrophe.
Биківнянський ліс
У пік репресій вбитих ховали у “братських могилах” у фруктових садах, парках, приміських лісах. Для цього копали траншеї і засипали трупи негашеним вапном. Биківнянський ліс у Київській області став одним із символом того часу, там поховали понад 19 тисяч розстріляних громадян, і це лише ті, у кого встановлені імена. Це одне з найбільших поховань на території України жертв сталінських репресій. Також є дані, за якими припускається, що там поховано більше 100 тисяч українців, яких закатували або розстріляли НКВД у Києві протягом 1937-1941 років.
Масові поховання в Україні
Крім Биківнянського лісу, є ще багато місць масових поховань жертв сталінських репресій:
Рутченкове поле (Донецьк),
район Парку культури та відпочинку (Вінниця),
П’ятихатки (Харків),
Католицьке кладовище (Умань),
Єврейський цвинтар (Черкаси),
село Халявин (Чернігівщина),
Другий християнський цвинтар (Одеса),
9-й км Запорізького шосе (Дніпро),
урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ),
урочище Саліна (Львівська область),
Тюрма на Лонцького (Львів).
Сталінські репресії мали на меті упокорити населення терором, утвердити авторитарність керівництва, здійснити “кадрову революцію”. а також закінчити боротьбу із “соціально-ворожими елементами”, яка велась 20 років. Підстава для репресій – теза, що загострюється класова боротьба в міру успіхів соціалістичного будівництва.
Найкривавіша ніч у Києві
19 травня 1938 року на подвір’ях, підвалах київських в’язниць НКВД розстріляли із револьверів системи “Наган” 563 українця. Несильна віддача цих револьверів берегла сили катів при масових розстрілах. Тоді НКВД розташовувався у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат – наразі це Жовтневий палац. На сучасній вулиці Володимирській, 33 у столиці України НКВД розташовувались у 1938-1941 роках.
Читайте також: Биківня: пам’ять заради життя
Кінець “Великого терору”
17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову “Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства”, метою якої було припинення “великої чистки” та відновлення елементарної законності. Згодом було вбито безпосередніх організаторів і виконавців “Великого терору”.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
